Валерій Павлович Чкалов 20 січня (2 лютого) 1904, с. Васильово, тепер м. Чкаловськ, —радянський льотчик, комбриг (1938), Герой Радянського Союзу (1936). 

Біографія

У Радянській Армії — від 1919 року.

Починаючи з 1930 року — льотчик-випробовувач науково-дослідного інституту ВПС.

Разом з Г.П. Байдуковим і О.В. Бєляковим Валерій Павлович Чкалов здійснив безпосадочні перельоти: 20-22 липня 1936 року з Москви до Петропавловська-на-Камчатці і далі на острів Удд (тепер о. Чкалов) і 18-20 червня 1937 року — з Москви доВанкувера (штат Вашингтон, США) через Північний полюс.

Випробував літаки різних типів і конструкцій. Із січня 1933 шеф-пілот в КБ Полікарпова. Випробував основні радянські винищувачі 30-х років: І-15, І-16 та І-153 «Чайка».

Загинув під час першого випробувального польоту нового винищувача І-180.

Нагороджений двома Орденами Леніна, Орденом Червоного Прапора.

Похований на Червоній площі в Москві біля Кремлівської стіни.

На його честь названо астероїд 2692 Чкалов.