Шановні вчителі фізики! 

На написання даного вірша учня Березнуватівської СШ Буряка С. надихнула прекрасна наука "Астрономія"! 

Коли зорі зриваються з неба,

Ми підводимо погляди в вись

І не знаєм чому, але треба

Шепотіти : «Аби лиш збулись»

Смужка світла зникає раптово

Світла пам’ять навіки згаса.

А ми тихо промовим : «Чудово!»

Ми подумаєм тихо :  «Краса!»

Нам байдужа та зірка, що впала-

Подолала у темряві грань.

Ну світила, світила й пропала…

Скільки зорь ще і скільки бажань.

І ми далі шукатимем зорі.

Може десь упадуть ще й нові.

Їх багато в космічному морі.

І одна десь лежить у траві.

Вона впала й чекає рятунку

Дай їй змогу піднятися ввись.

Смерть зорі на твоєму рахунку.

Та тобі головне - щоб збулись.

Буряк С.07.05.14 Березнуватівська СШ