Система моніторингових досліджень навчальних досягнень учнів на уроках фізики

Моніторинг якості освітньої діяльності учнів як засіб діагностичного управління навчальним процесом
Моніторинг якості освіти є прогресивним чинником загальноосвітньої системи, який дає змогу визначити потенційні можливості дітей, прогнозувати потреби особистості.

Моніторинг слід розглядати як систему збирання, обробки, збереження та розповсюдження інформації про освітню систему. Одним з напрямів моніторингу якості освіти є підвищення рівня навчальних досягнень учнів на основі самоосвітньої діяльності. Тому актуальним стає формування самоосвітньої компетентності учнів у процесі навчальної діяльності.

Самоосвітня компетентність формується з таких складових.

1. Навчально-організаційні уміння (працювати за алгоритмом, самостійно складати алгоритм, гігієна праці, самоконтроль, самооцінювання, уміння працювати в колективі).

2. Навчально-інформаційні уміння (робота з підручником, володіння різними способами читання, складання плану, рецензій, конспекту, уміння користуватися бібліотекою, проводити спостереження, експеримент).

3. Навчально-комунікативні уміння (володіння моно-та діалогічною мовою, уміння керувати увагою, володіння прийомами запам'ятовування інформації).

4. Навчально-інтелектуальні уміння (аналіз, синтез, означення понять, порівняння, класифікація, систематизація, узагальнення, абстрагування, уміння відповідати на запитання, виконувати творчі завдання).
Виокремлюють чотири рівні самоосвітньої компетентності учнів:
• підготовчий (уміння здійснювати первинну обробку навчальної інформації за вказівкою вчителя);
• перший (уміння вибирати відомі способи дій);
• другий (уміння здійснювати окремі самоосвітні операції);
• третій (володіння умінням творчо-пошукової діяльності).
Монітоинг слід розглядати як педагогічне дослідження. Тому далі пропонується програма моніторингового дослідження рівня сформованості самоосвітньої компетентності. Діагностичний інструментарій надається для вивчення навчально-інтелектуальних умінь (інтелектуальної компетенції) шляхом створення педагогічної системи (технологій) навчання (схеми 1, 2).
I. Мета програми: вивчення рівня сформованості самоосвітньої компетентності та її відповідність вимогам програми з фізики.

II. Гіпотеза експерименту
Якщо організувати педагогічний процес на основі моніторингових досліджень, то:
а) для адміністрації школи:
• розширюються можливості для вивчення рівня професійної майстерності вчителів щодо формування самоосвітньої компетентності учнів, рівня сформованості проектувальних умінь та навичок педагогів, а також для виявлення труднощів щодо проектування навчального середовища на основі моніторингових досліджень;

• підвищуються якість та ефективність управління педагогічним процесом;
б) для педагогів:
• створюються умови для реалізації творчого потенціалу вчителів, соціальної адаптації педагогів до інноваційного освітнього середовища;

• підвищується рівень педагогічної культури вчителів;
• збільшуються адаптивні можливості освітньої системи до впровадження 12-бальної системи оцінювання;
в) для учнів:
• забезпечуються умови для повноцінної самореалізації кожного учня;
• підвищується рівень самоосвітньої компетентності;
• розширюються можливості соціально-психологічної адаптації учнів до творчого процесу.
III. Завдання експерименту
1. Діагностика рівня сформованості самоосвітньої компетентності учнів з фізики.
2. Визначення утруднень учнів у пізнавальній сфері.
3. Розробка системи корекційних завдань щодо розвитку пізнавальної сфери учнів.
4. Експертиза рівня сформованості самоосвітньої компетентності учнів з фізики.
IV. Об'єкт дослідження: досвід реалізації засобів діяльності учнів
V. Предмет дослідження: методика роботи з учнями щодо формування самоосвітньої компетентності
VI. Критерії оцінювання очікуваних результатів (прогноз) :
• Рівень сформованості самоосвітньої компетентності;
• ступінь впливу самоосвітньої компетентності на удосконалення навчальних досягнень учнів;
• рівень емоційного комфорту на уроках фізики.
VII. Технологія моніторингу включає такі етапи:
1. Змістовно-контролюючий (діагностичний), який складається з діагностичного інструментарію:
• діагностична контрольна робота з фізики (за таксономією цілей Б. Блума);
• анкетування учнів;
• діагностика емоційного стану учнів на уроках за методикою кольоропису;
• тест щодо самооцінювання рівня сформованості самоосвітньої компетентності учнів;
• система творчих завдань;
• різні види тестування учнів з фізики.
2. Оцінювально-результативний: поелементний аналіз контрольної роботи чи тестування, виділення сильних і слабких рис пізнавальної сфери учнів, розробка системи обробки та систематизації інформації.
3. Корекційно-аналітичний: розробка корекційного тренажера, складання карт для учнів і вчителя за результатами діагностування, розробка індивідуальних програм для учнів.
4. Управлінський (прийняття управлінських рішень щодо ефективності досліджуваної методики роботи з учнями).
VIII. Висновки (встановлюється відповідність між висунутою гіпотезою та результатами дослідження)
Таким чином, моніторинговий підхід до формування самоосвітньої компетентності учнів дає змогу створити модель управління навчальним процесом на науковій основі, спрогнозувати позитивні чи негативні тенденції у розвитку освітньої системи, а також є основою для моделювання перспективного педагогічного досвіду вчителя. Моніторинг є одним з оптимальних, адаптивних механізмів упровадження 12-бальної системи оцінювання в освітній процес на сучасному етапі.
З повною версією статті ви зможете ознайомитись за посиланням:
/2015/mon_fizika.docx